Тиреоїдит — це загальний термін, що використовується для опису різних станів, пов’язаних із запаленням щитовидної залози. Це запалення може призводити до змін у функції щитовидної залози, викликаючи її тимчасову або постійну дисфункцію. Залежно від типу тиреоїдиту, можуть розвиватися як гіпертиреоз (надлишкова активність щитовидної залози), так і гіпотиреоз (недостатня активність щитовидної залози).
1.Тиреоїдит Хашимото (Хронічний лімфоцитарний тиреоїдит):
Це найпоширеніший тип тиреоїдиту, який є аутоімунним захворюванням. При хворобі Хашимото імунна система помилково атакує щитовидну залозу, що призводить до її пошкодження і зниження вироблення гормонів (гіпотиреоз). Це хронічний стан, який потребує довготривалого лікування.
2.Підгострий тиреоїдит (тиреоїдит де Кервена):
Підгострий тиреоїдит зазвичай виникає після вірусної інфекції і супроводжується болем у шиї, який може віддавати в щелепу, вуха або груди. Цей тип тиреоїдиту часто призводить до тимчасового гіпертиреозу, а згодом — до гіпотиреозу. Симптоми зазвичай зникають протягом кількох місяців, але в деяких випадках можуть знадобитися ліки для полегшення симптомів.
3.Тиреоїдит післяпологовий:
Цей тип тиреоїдиту розвивається у жінок протягом першого року після пологів і також має аутоімунний характер. Післяпологовий тиреоїдит може починатися з гіпертиреозу, а згодом переходити в гіпотиреоз. У більшості випадків функція щитовидної залози відновлюється, але іноді гіпотиреоз може стати постійним.
4.Безбольовий (німий) тиреоїдит:
Це безбольова форма тиреоїдиту, яка також має аутоімунний характер і може проявлятися як післяпологовий тиреоїдит або в інші періоди життя. Симптоми подібні до симптомів підгострого тиреоїдиту, але без болю.
5.Гострий (бактеріальний) тиреоїдит:
Цей тип тиреоїдиту викликається бактеріальною інфекцією і є рідкісним. Він супроводжується сильним болем у шиї, лихоманкою і ознобом. Гострий тиреоїдит потребує негайного лікування антибіотиками.
6.Лікарський тиреоїдит:
Деякі ліки, такі як аміодарон, інтерферон або літій, можуть викликати запалення щитовидної залози. Це може призвести до тимчасового гіпертиреозу або гіпотиреозу, який зазвичай минає після припинення прийому ліків.
Причини тиреоїдиту
Причини тиреоїдиту можуть варіюватися залежно від типу:
Симптоми тиреоїдиту
- Біль у шиї: Це характерно для підгострого і гострого тиреоїдиту.
- Підвищена чутливість щитовидної залози: Може спостерігатися при підгострому тиреоїдиті.
- Симптоми гіпертиреозу: Тахікардія, пітливість, нервозність, тремтіння рук, втрата ваги, підвищена температура.
- Симптоми гіпотиреозу: Втома, набір ваги, сухість шкіри, випадіння волосся, запори, депресія, відчуття холоду.
- Лихоманка і озноб: Часто спостерігаються при гострому тиреоїдиті.
Діагностика тиреоїдиту
- Для діагностики тиреоїдиту використовуються такі методи:
- Аналізи крові: Вимірювання рівня тиреотропного гормону (ТТГ), а також гормонів Т3 і Т4. Залежно від стадії тиреоїдиту, ці показники можуть свідчити про гіпертиреоз або гіпотиреоз.
- Ультразвукове дослідження щитовидної залози: Допомагає оцінити структуру щитовидної залози, виявити наявність вузлів або інших аномалій.
- Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ): Часто підвищується при підгострому тиреоїдиті і може бути корисною для підтвердження діагнозу.
- Тест на антитіла до тиреоїдної пероксидази (TPO): Використовується для діагностики аутоімунного тиреоїдиту, такого як хвороба Хашимото.
Лікування тиреоїдиту
1.Підтримуюча терапія: При підгострому тиреоїдиті можуть призначатися нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) для зменшення болю та запалення. У деяких випадках можуть знадобитися стероїди.
2.Гормональна терапія: При гіпотиреозі, викликаному хворобою Хашимото або післяпологовим тиреоїдитом, може знадобитися замісна терапія гормонами щитовидної залози (тироксин).
3.Антитиреоїдні препарати: Якщо тиреоїдит викликає тимчасовий гіпертиреоз, можуть бути призначені препарати для зниження рівня тиреоїдних гормонів.
4.Антибіотики: При гострому бактеріальному тиреоїдиті необхідно терміново розпочати антибіотикотерапію.
5.Спостереження: Багато випадків тиреоїдиту, особливо післяпологового та безбольового тиреоїдиту, можуть вимагати лише регулярного моніторингу без необхідності активного лікування.
Ускладнення тиреоїдиту
- Якщо тиреоїдит не лікувати належним чином, він може призвести до серйозних ускладнень:
- Хронічний гіпотиреоз: Може розвинутися при хворобі Хашимото або після інших форм тиреоїдиту.
- Серцево-судинні ускладнення: Гіпертиреоз, що виникає при тиреоїдиті, може викликати аритмії, серцеву недостатність або інші проблеми з серцем.
- Тиреоїдний шторм: Це рідкісне, але небезпечне для життя ускладнення, яке може виникнути при неконтрольованому гіпертиреозі.
Тиреоїдит — це запальне захворювання щитовидної залози, яке може мати різні причини і прояви. Раннє виявлення та відповідне лікування важливі для запобігання ускладнень і підтримки нормальної функції щитовидної залози. Якщо ви помітили симптоми, що можуть вказувати на тиреоїдит, важливо звернутися до лікаря для діагностики та розробки індивідуального плану лікування.