ГОЛОВНИЙ БІЛЬ


Головний біль може бути ведучим, а іноді і єдиним симптомом майже 50 різних захворювань.

Головний біль поділяється на первинний і вторинний

Первинний головний біль зустрічається у 95%. До нього належить:

  • мігрень
  • головний біль напруги
  • тригемінальний головний біль

Первинний головний біль не чинить загрози для життя, але здатен попсувати її якість.

Вторинний головний біль належить до 5% всіх випадків болю голови. Він зумовлений органічними ураженнями головного мозку або інших органів і систем організму, які слід виявити, а саме:

  • травмою голови та / або шиї
  • пов’язаними з проблемами судин голови та шиї
  • несудинними внутрішньочерепними розладами (пухлини)
  • дією речовин (ліки, кава, алкоголь та ін) або їх відміною
  • інфекцією
  • порушенням гомеостазу (наприклад, при захворюваннях печінки, нирок, ендокринологічних хворобах та ін)
  • ураженням кісток черепа
  • ураженнями або захворюваннями шиї, очей, вух, носа, приносових пазух, зубів, ротової порожнини або інших ділянок обличчя або шиї
  • психічними розладами
  • Коли варто звернутися до лікаря:
  • Що потрібно знати про запаморочення, щоб розуміти його природу.
  • Що треба знати людям похилого віку
Коли варто звернутися до лікаря:
  • блискавичний раптовий біль, що сягає максимуму за 5 хвилин;
  • напади блювання;
  • травма голови;
  • ортостатичний біль (лежали та різко встали);
  • отруєння чадним газом;
  • раптовий біль у пацієнтів із ВІЛ/СНІДом;
  • біль, що змушує прокинутися від сну;
  • поява болю після 50 років;
  • раптова поява нового неврологічного чи когнітивного порушення;
  • раптовий розвиток зміни особистості (за свідченням близьких);
  • помутніння свідомості;
  • біль прогресує і триває тижнями;
  • можливі симптоми гігантоклітинного артеріїту (запалення артерій);
  • червоне око — симптоми глаукоми (підвищення внутрішньоочного тиску);
  • проблеми із нижньою щелепою, наче заклинило в суглобі;
  • онкологія в анамнезі.

Якщо ви відчуваєте головний біль з новими ознаками, негайно зверніться до фахівців! Він допоможе розібратися із симптомами, виявить «червоні прапорці» вторинного головного болю, щоб скерувати на дообстеження і визначити причину головного болю для призначення адекватного лікування.

У профілактиці головного болю велике значення мають:

  • повноцінний відпочинок;
  • достатнє щоденне пиття;
  • достатній сон;
  • регулярна фізична активність;
  • відмова від звичок, що шкодять здоров’ю.

Пам’ятайте, що профілактика завжди простіша і дешевша, ніж лікування недуги.

У будь-якому випадку, якщо біль з’явився раптово, дуже сильний і/або довготривалий (а також супроводжується іншими небезпечними симптомами), звертайтеся до фахівця.

Що потрібно знати про запаморочення, щоб розуміти його природу.

За рівновагу та координацію у людини відповідають чотири системи:

  • окорухова (невролог, офтальмолог)
  • вестибулярна (невролог, оториноларинголог)
  • мозочок (невролог)
  • периферичні нерви (невролог)

Запаморочення поділяється на

  • системне, коли навколо людини предмети крутяться, є враження обертального характеру
  • несистемне – коли людина відчуває хиткість, нестійкість.

Крім того, запаморочення поділяється на периферичне та центральне.

Периферичне виникає при:

  • запальних захворюваннях ЛОР-органів
  • хворобі Меньєра
  • доброякісному позиційному запамороченні
  • пухлині слухового нерва
  • побічній дії препаратів
  • інтоксикації

Центральне виникає при:

  • травмі голови і шиї
  • інсульті
  • пухлині
  • мігрені
  • розсіяному склерозі

Існують причини головокружіння, зумовлені захворюваннями інших органів і систем, що називається ліпотимія:

  • захворювання серцево-судинної системи (аритмії, стенози аорти, атеросклероз та ін)
  • цукровий діабет
  • хвороби крові
  • підвищена чутливість каротидного синусу (знаходиться в судинах шиї; чутливий до змін артеріального тиску, кількості кисню та хімічного складу в крові
  • ортоститична гіпотензія (зниження кров’яного тиску при зміні положення тіла) та ін

Не так рідко порушення рівноваги, відчуття запаморочення може бути спровоковане психогенною причиною.

Що треба знати людям похилого віку

Коли окорухова, вестибулярно-слухова, периферична нервова система та мозочок працюють злагоджено і збалансовано, проблем немає. З віком їх функція виходить з ладу, розузгоджується контроль над рівновагою і координацією, і людина похилого віку відчуває запаморочення, хиткість при ході навіть при відсутності вищеперерахованих причин.

Для досягнення успіху в лікуванні запаморочення необхідний індивідуальний підхід до кожного пацієнта і поєднання фармакологічної, вестибулярно-­адаптаційної терапії, психотерапії та фізіотерапії, а за необхідності – хірургічне лікування.



Лікувально-діагностичний центр NeuroGlobal