ДИСТОНІЯ
У пацієнтів з дистонією виникають мимовільні спазми або скорочення м’язів чи суглобів. Це призводить до різких рухів, посмикування кінцівок, або неприродних поз.
Дистонія може уражати будь-яку частину тіла. Проте, найчастіше страждає тільки одна його ділянка:
- Скорочення м’язів шиї призводить до аномальних поворотів, нахилів або скручення м’язів голови, часто водночас з її посмикуванням чи тремтінням (шийна дистонія, або кривошия (тортиколіс)).
- Скорочення м’язів обличчя: надмірне кліпання або спазми очей (блефароспазм), спазми нижньої частини обличчя разом із блефароспазмом (синдром Мейжа), спазми щелепа та/або язика(оромандибулярна дистонія).
- Під час спастичної дисфонії пацієнта може турбувати напружений голос або тяжке дихання.
- Ураження рук (часто спричинене конкретними видами діяльності, наприклад письмом або грою на музичних інструментах). У рідкісних випадках (як правило, коли дистонія починається в дитинстві), страждає більше, ніж одна ділянка тіла – генералізована дистонія.
- Які причини виникнення дистонії?
- Яка діагностика дистонії?
- Чим лікують дане захворювання?
Існує багато різних причин виникнення дистонії: через певний успадкований ген, після черепно-мозкових травм, інфекцій або під впливом наркотиків чи хімікатів, стереотипна діяльність (графоспазм – спазм писарів, дистонія музиканта). У більшості випадків дистонії причину її виявити не вдається.
Лікар-експерт по рухових розладах діагностує захворювання шляхом медичного огляду. Звичайно пацієнтам рекомендується проведення аналізу крові та обстеження головного мозку. Важливою інформацією для лікаря буде вік, коли у пацієнта почалася дистонія, розподіл уражених ділянок тіла, характер початку, інші пов’язані з цим клінічні проблеми.
Якщо причину вдалося виявити, то лікар може порекомендувати певне лікування і дистонію можливо буде вилікувати. В інших випадках, існують ліки, що можуть надати пацієнту певне полегшення:
- Холінолітики;
- Бензодіазепіни;
- Баклофен;
- Міорелаксанти.
Враховуючи можливі побічні ефекти, ліки повинні призначатись шляхом індивідуального підбору, методом проб та помилок.
- Ін’єкції ботулотоксину (здійснюються виключно відповідно тренованими лікарями, тимчасово послаблюють м’язи і відповідно зменшують їх напруженість чи спазми, зазвичай вводиться три-чотири рази на рік).
- Коли ліки та ін’єкції токсину не забезпечують достатньої допомоги, можливе хірургічне втручання.